Петро ДОРОШЕНКО

“Сонцем Руїни“ він назвав український народ, який завжди високо цінував честь, звитягу і мудрість своїх героїв. Він став символом боротьби за єдність та окремішність своєї держави. На тлі Руїни, коли країну очолювали то слабкодухий Юрасик Хмельницький, то відверті кар’єристи Павло Тетеря та Іван Брюховецький (один з них називав Україну польською провінцією, а другий - московського царя її володарем) “цілість отчизни“ та прагнення того, “щоб в одній раді, а не в розбитті Україна перебувала“ були визначальними в його політиці. Він постійно наполягав: «Українські землі мають простягатися від Перемишля і Ярослава по Сівськ та Путивль, бо саме туди сягало колись “князівство руське і ці кордони повинна теж осягнути козацька держава“. Його любили за уважливість до простого народу. Часто, скликаючи загальні ради, питав думку населення щодо важливих політичних рішень. Писав від власного імені та від імені всіх козаків, що вони “не бажають бути ні рабами, ні данниками, а
Back to Top