Пісня з альбому Артема Лоіка “Під покривалом“. Вихід альбому
iTunes/Apple Music:
Spotify:
Deezer:
Яндекс.Музыка:
ВКонтакте:
Текст
А знаєш, що мене, друже, дістало?
Що мої тексти давно не веселі.
Що піді мною горять п’єдестали
і я забив на нескорені скелі…
А знаєш, що мені, друже по горло
набридло, — так це обрана мною самотність.
Яку я ніс величаво і гордо,
тобі весь час одягаючи в творчість.
А знаєш, що мене, друже спіймало?
Моя мета всіх змінити навколо.
І я змінив і доволі не мало…
Але звичайно лиш себе самого.
А знаєш, що мені друже до болю
зараз потрібно, щоб душу зашити?
Так! Знуву ділити слова ці з тобою!
І не вмирати життя, а прожити!
І щоб назавтра зі мною не сталось,
я буду бити руками постійно,
на очах напівпустого залу —
свою бетонну невидиму стіну!
І щоб назавтра зі мною не снилось, —
хай які бурі зривають вітрила!
У мене знову моя супер-сила, —
слово, мова, правда