“До цивільних завжди є співчуття, байдуже це росіяни чи ні“ | УП. Репортаж

На третій рік повномасштабної війни, з якою Росія принесла в Україну масові вбивства, катування та стирання під фундамент українських міст, кілька сотень чи тисяч жителів Росії вперше відчули на собі, що таке війна. Точніше, більшість її просто побачила поруч. Уже два тижні, з 6 серпня, велосипед є єдиним місцевим транспортом. У десятикілометровій прикордонній зоні не працює світло, зв’язок, вода, продуктові магазини. У пошуках води та їжі вулицями вештаються десятки покинутих тварин – від крихітних котів до величезних вівчарок, хаскі та навіть коней. На трасі є кілька вбитих корів, над якими літають зграї мух. Найбільші руйнування припали на центральну частину Суджі, де російська армія та силовики вели оборонні бої. Там пошкоджена місцева лікарня, будинок культури, до двох десятків адмінбудівель і магазинів. Втім з кожним днем цих руйнувань більшає. Як розповідають УП військові, які нині виконують завдання в Суджі, російська армія вже почала обстрілювати місто з мінометів та FPV-дронів. Місцеві переважно ховаються у підвалах. Як виглядає Суджа та її передмістя, чи розуміють місцеві, чому на їхню територію зайшла українська армія й що саме просять місцеві в українських військових – дивіться у репортажі УП. Автори: Ольга Кириленко, Тимур Хачуєв Обкладинка: Зю Побережнюк __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди: Telegram-канал “УП.Кляті питання“: Telegram-канал “УП. Off the record“: 00:00 початок 01:52 місцевий мешканець “перевертень“ 04:53 стан прикордонних російських селищ 05:46 медикиня про “Курську операцію“ 08:03 місцевий генделик 08:49 Суджа після двох тижнів від початку рейду ЗСУ 09:47 ситуація в Суджі зі слів військового ЗСУ 14:14 обстановка в місті 15:55 лінія оборони біля Суджі