Шуберт - Баркарола сл. Штольберга, поет Лемешев

Баркарола (італ. barcarola, от barca — човен; франц. barcarolle, нім. Barkarole) - пісня венеціанських гондольєрів (називається також гондольєрою), «пісня на воді». Для народної баркароли типовими є розмір 6/8, м’який, «коливаючий» рух мелодії, монотонний ритмічний малюнок супроводу, що асоціюється з ударами весел, погойдуванням човна на хвилях, мінорний лад. Характер баркароли - ліричний, нерідко з відтінком меланхолії або світлої мрійливості. Починається “Баркарола“ мінорним вступом з погойдуючим акомпанементом шістнадцятими. Вокальна тема теж починається в мінорі, з відхиленням у паралельний мажор. Форма куплетна, темп стриманий, м’який ліричний світлий характер.